Концентрація вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосфері досягла рекордного рівня

Мінекоенерго починає розбудову загальнодержавної системи моніторингу, яка передбачає відкриття «Офісу контролю викидів у повітря» та 50 станцій моніторингу якості повітря вже у 2020 році.

Дослідження останнього десятиліття, проведені Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) показали, що збільшення діоксиду вуглецю, азоту та метану в повітрі у 2019 році були вищими середнього рівня. Вплив довгоживучих парникових газів на потепління з 1990 року збільшився на 43%.

Близько 40% метану, що викидається в повітря, надходить з природних джерел, таких як водно-болотні угіддя, на діяльність людини припадає 60%. Близько чверті всіх викидів вуглецю поглинається морями, і така ж кількість — землею і деревами.

Наразі метан знаходиться на рівні 259% від допромислового показника, і збільшення, яке спостерігається за минулий рік, було вище, ніж попередній річний показник та середній показник за останні 10 років.

Окис азоту, який може завдати шкоди озоновому шару, наразі (за даними ВМО), перебуває на рівні 123% від показників, які існували в 1750 році. Він виділяється з природних та людських джерел, зокрема зі Світового океану та з використанням добрив у сільському господарстві.

За даними Океанографічного інституту Скріппса, у минулому році концентрація вуглекислого газу в атмосфері вперше в історії людства досягла максимального рівня -  415,26 часток на мільйон, у 2019 році цей показник становив 405,5 часток на мільйон.  Такий рівень концентрації вуглекислого газу спостерігався  близько 3 – 5 млн років тому, коли температура на Землі була вища, ніж зараз.

Зазвичай кількість вуглекислого газу сильно коливається в залежності від сезону, досягаючи максимальної відмітки в північній півкулі навесні і на початку літа. Однак середньорічна концентрація вуглекислого газу продовжує стабільно зростати. Науковці пов’язують цей факт із спалюванням твердих видів палива, адже 67% викидів парникових газів спричиняє саме енергетика і спалювання викопних видів палива, які й призводять до зростання глобальної середньої температури. За попередніми прогнозами, забруднення атмосфери у 2020 році значно пришвидшиться.

 

За даними наукових досліджень, навіть невелика кількість вуглекислого газу може бути токсичною та викликати  біохімічні зміни в крові людини, болі в суглобах, слабкість, порушення кислотно-лужного балансу, зниження імунітету, стати причиною захворювань нирок та серцево-судинної системи.

 

Внаслідок цього у світі почала формуватися кліматична політика,  спрямована на боротьбу зі змінами клімату та декарбонізацію економіки,  яка знайшла своє відображення в  «Європейській зеленій угоді» та Паризькій угоді 2015 року. Європейський Союз поставив за  мету - до 2050 року зробити Європу першим континентом, економіка якого не знищує природу.

 

Україна готова стати невід’ємною частиною цієї історії успіху. У січні 2020 року міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель презентував проект Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, який зумовлений трансформацією підходів до розвитку енергетики у світі та особливою увагою до проблем боротьби зі зміною клімату. Концепцією  передбачено повне заміщення вугільної генерації та  перехід економіки України, яка базується на використанні викопних видах палива - вугілля, нафти, газу, до кліматично нейтральної економіки в довгостроковій перспективі. Наразі Міністерство енергетики та захисту довкілля  України напрацьовує  комплекс рішень, які знайдуть відображення в Концепції реформування державного сектору вугільної галузі.

Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності промисловий сектор України має скоротити споживання енергії на 1,6 млн. тон, що у структурі очікуваних результатів становить 25%. До 2030 року Україна має забезпечити скорочення викидів парникових газів на 40%, а до 2050 року - на 60% від рівня 1990 року.

eкологічна мапа

Стихійне сміттєзвалище? Не знаєте куди звернутись? Повідомте нам та відслідковуйте статус вирішення!
Залишити звернення